Довідник грибів. Їстівні, умовно-їстівні, отруйні гриби. Все про гриби.
Тихе полювання: в ліс за грибами (панорамне зображення).
Сезон: травень — вересень
Інші назви: Курячий гриб, Відьмина сірка, Кулина
Плодове тіло трутовика сірчано-жовтого: на першій стадії розвитку трутовик сірчано-жовтий являє собою каплеподібну (або навіть "бульбашкоподібну") жовтувату масу — так звана "напливна форма". Виглядає це так, немов звідкись зсередини дерева крізь тріщини в корі втекло тісто. Потім гриб поступово твердне і набуває більш властиву Трутовикам форму — консольну, утворену кількома зрощеними псевдокапелюшками. Чим гриб старше, тим більше відокремлені "капелюшки". Колір гриба в міру розвитку змінюється з блідо-жовтого на помаранчевого і навіть рожево-оранжевого кольору. Плодове тіло може досягати вельми великих розмірів — кожний "капелюшок" розростається до 30 см в діаметрі. М'якоть пружна, товста, в молодості соковита, жовтувата, пізніше — суха, дерев'яниста, практично біла.
Спороносний шар: гіменофор, розташований на нижньому боці "капелюшка", дрібнопористий, сірчано-жовтий.
Споровий порошок трутовика сірчано-жовтого: блідо-жовтий.
Поширення: трутовик сірчано-жовтий зростає з середини травня до осені на залишках дерев або на живих ослаблених деревах листяних порід. Перший шар (травнево-червневий) найбільш рясний.
Подібні види: гриб, що росте на хвойних деревах іноді розглядають як самостійний вид (Laetiporus conifericola). Цей різновид не слід вживати в їжу, так як він може викликати легкі отруєння, особливо у дітей.
Меріпілус гігантський (Meripilus giganteus), який вважається низькоякісним їстівним грибом, відрізняється не яскраво-жовтою, а коричневим забарвленням і білою м'якоттю.
Їстівність: у молодому віці Laetiporus sulphureus їстівний, хоча смак, треба відзначити, "на любителя". За деякими спостереженнями, саме трутовикам сірчано-жовтим належить рекорд за кількістю рецептів з його участю. Що з цього випливає — вже інше питання.
← збіг