Психологічні поради

Психологічні поради, які стосуються різних життєвих проблем.


Поради психологів - вірний спосіб поліпшити своє життя.

1. Румінації: як викинути уявну жуйку.
2. Кумедний тест: який у вас характер?.
3. Просто важливо це пам'ятати.
4. В цьому році Я ОБОВ'ЯЗКОВО ....
5. Непрохані поради, які однозначно варто ігнорувати.
6. 13 слів, які несуть негатив і хвороби.
7. Як бачити мету?.
8. Ціна страху - 0.
9. Вчимося виглядати впевнено.
10. Декілька способів позбутися негативних думок.
11. 22 жорстокі істини, які нелегко чути, але вони допоможуть вам стати сильніше.
12. Незвичайний тест Зигмунда Фрейда.
13. Секрет здійснення бажань.
14. Кілька методів психологічних захистів.
15. Ненависть до себе і способи її зупинити.
16. Інструкція для тих, хто хоче залучити удачу.
17. Ось що відбувається, коли ви берете відповідальність за життя в свої руки.
18. Як навчитися берегти чужі секрети.
19. 35 способів поліпшити відносини.
20. Матеріалізацією думки може опанувати кожен.
21. Робіть це, поки молоді.
22. Як зробити так, щоб завжди щастило?.
23. Як тримати себе в руках, якщо все дратує.
24. Як перестати турбуватися про чужу думку.
25. 12 ознак того, що ви спілкуєтеся з поганою людиною.
26. 10 способів перемогти невпевненість.
27. Правила особистої дисципліни.
28. Як контролювати свій гнів.
29. 5 уроків, які можна вивчити у природи.
30. Філософія, яка змінює життя.
31. Сила подяки.
32. Приходить час, коли ми все розуміємо.
33. Чому не варто порівнювати себе з іншими.
34. Самотність душі: що робити, якщо у вас немає друзів?
35. Уроки успіху від Дейла Карнегі.
36. 20 порад в скрутну хвилину від Макса Фрая.
37. 4 дієвих урока, щоб нарешті відпустити своє минуле.
38. Міфи про емоції.
39. Ідеалом бути шкідливо: способи боротьби з перфекціонізмом.
40. Правила 3-х речей, які буквально затягнуть щастя в Ваше життя.
41. Депресія: 15 речей, які не можна говорити людям в цьому стані.
42. Перестаньте накручувати себе.
43. Кілька методів психологічних захистів.
44. 10 фраз, які свідчать про приховану агресію.
45. Експеримент Соломона Еша.
46. Той, хто посміхається, завжди сильніше того, хто злиться.
47. Що робити, якщо ви стали жертвою пліток?
48. Коли і кому допоможе безкоштовний чат з психологом.
49. Ідеальних людей не буває.
50. Як подолати тривогу?
51. Дитячі травми, які продовжують впливати на нас в дорослому віці.
52. Як обдурити невпевненість.
53. Симптоми нездорових відносин.
54. Чому важливо не думати, а діяти.
55. Феномен втоми в шлюбі.
56. Як розумні люди поводяться з людьми, які їм не подобаються.
57.

Кілька методів психологічних захистів.

✓ Прийом «Вентилятор». Якщо ви ведете неприємний діалог, і чуєте колючі фрази на вашу адресу, але не маєте наміру включатися в розмову, уявіть, що між вами і кривдником стоїть потужний вентилятор, який тут же відносить його слова в сторону, і вони не долітають до вас, або пролітають повз.

✓ Прийом «Акваріум». Якщо при спілкуванні з негативно налаштованими по відношенню до вас людьми ви продовжуєте болісно реагувати на їх випади, скористайтеся цим прийомом. Уявіть, що між вами і вашим кривдником - товста скляна стіна акваріума. Він щось говорить вам, ви його бачите, а слів не чуєте, вони поглинаються водою і лише пузиряться піною на поверхні. Тому вони і не діють на вас. І ви, не втрачаючи самовладання і спокою духу, не піддаєтеся на провокацію та не реагуєте на образливі слова.

✓ Прийом «Діснейленд». Словесну атаку групи людей можна пом'якшити, а то і зовсім звести нанівець, якщо поводитися з ними, як з малими дітьми. Ви ж не ображаєтеся на нетямущих дітей? Уявіть собі, що ви опинилися один проти цілої групи негативно налаштованих до вас людей. Перевага сил на їхньому боці. Уявіть їх групою дітей на ігровому майданчику. Вони зляться, вередують, кричать, розмахують руками, кидають іграшки, топчуть їх ногами. Загалом, всіляко намагаються вивести вас із себе. Але ви, як дорослий, мудрий чоловік, ставитеся до їх витівкам як до дитячих пустощів і продовжуєте зберігати незворушний спокій до тих пір, поки вони не видихаються. Ви не сприймаєте їх слова як образи та не реагуєте на їх випади. Вам все це смішно спостерігати як дорослій людині ...

✓ «Океан спокою». Уявіть себе головним героєм притчі: «Океан приймає води багатьох бурхливих річок, а сам при цьому залишається нерухомим. Той, в кого також впадають всі думки і емоції, залишається байдужим у спокої».

✓ Прийом «Театр абсурду». Можна використовувати такий прийом психологічного захисту, як доведення ситуації до абсурду. Це в принципі те ж саме, що зробити з мухи слона. Тобто вголос перебільшувати до невпізнання те, на що хтось лише натякає. Ваша мета - зробити так, щоб будь-які випади недоброзичливця вже не викликали нічого, крім сміху.

✓ Прийом «Театр ляльок». Якщо вам важко спілкуватися з емоційно значущими для вас людьми, використовуйте саме цей прийом. Уявіть, що вони всього лише шаржовані персонажі телепередачі «Ляльки». І нехай вони говорять дурниці, спілкуючись між собою. А ви тільки спостерігаєте це з боку. Мовляв, цей розумник корчить з себе супермена, а інший розігрує з себе сильну особистість, професіонала. Розігруйте цей спектакль до тих пір, поки не засмієтесь. Ваш сміх - показник того, що техніка спрацювала.

10 фраз, які свідчать про приховану агресію.

Бувають моменти, коли здавалося б, у звичайній розмові між людьми звучить агресивність. Вона повисає в повітрі, тримає в напрузі, дратує, викликає негативні емоції. Напевно, кожна людина хоч раз у своєму житті чула слова, фрази, репліки, які приводили її в сказ і змушували відчувати обурення. Бували ситуації, коли ми і самі їх час від часу вимовляли. Але робити цього не потрібно.


Більшість людей не вміють повністю контролювати свої емоції. Особливо погано піддаються контролю негативні відчуття і прояви. Природний процес - гнів шукає спосіб вийти і знаходить його. Начебто нічого страшного не сталося. Співрозмовник сказав звичайну фразу без зайвих емоцій, але у вас закипає злість. Знайома ситуація?

Саме ось це відчуття злості і є відповідною реакцією на добре приховану іншою людиною агресію.

В основі такої поведінки лежить придушення опонентом гніву. Як би він не старався, роздратованість залишається. Тільки її форма соціально прийнятна. Тобто, спостерігається прихована конфліктна ситуація, в якій по суті відповісти не виходить, тому і з'являється відчуття незадоволеності собою.




Досить уважніше придивитися і прислухатися до деяких висловлювань під час розмови, і можна все зрозуміти. Є кілька простих фраз, на перший погляд абсолютно нешкідливих і нічого не значущих, які говорять про агресивність.




Часто ми приховуємо свої справжні почуття, і причин для цього може бути безліч. Щоб припинити зайві питання і не завестися до такого стану, коли приховати їх буде неможливо, ми говоримо, що все нормально, ми не відчуваємо злість і так далі. Проте, всередині все спалюється або вирує. Як би там не було, злість, як і образу, повністю приховати практично неможливо. Вона просочується між рядків, виходить назовні і в підсумку виявляється у ставленні до того, на кого спрямована.




Класичний прийом, причому незалежно від віку, соціального стану, національності - «надутися» на щось і піти від відвертої розмови, прямої відповіді. Людина не аргументує свою позицію, не спромагається пояснити, що саме її не влаштовує, що їй не подобається. В принципі, вона взагалі нічого не говорить з цього приводу. Просто закривається і залишається зі своїми думками і почуттями наодинці. Зовні ж вона погоджується з іншим. У цій ситуації діалог стає абсолютно неможливим. Будь-яка лазівка ​​недоступна, всі двері щільно закриті і на них повішено амбарний замок.




Кожному, у кого є в сім'ї діти, знайома ситуація, коли ви просите дитину щось зробити, допомогти в чомусь, що їй не подобається або вона просто не хоче робити. Пригадуєте, яким тоном дитина говорить своє коронне «йду» в черговий, десятий або двадцятий раз? Точно так само роблять і дорослі люди в аналогічній по суті ситуації.




Одна з заїжджених фраз, яку нерідко використовують люди в зручні або незручні для себе моменти. Наприклад, людина отримала якесь завдання, яке їй потрібно виконати, але дуже не хочеться робити це в даний момент. Завдання відкладається, а якщо її запитують, чи виконала вона її, звучить стандартна відмовка - «Я не знала, що це терміново» або інша фраза в тому ж дусі. Ми розуміємо, що прохання їй не подобається, вона намагається її відстрочити, але відкрито сказати про це не може або не хоче. Ситуація, що склалася викликає у неї злість, роздратування.




Рано чи пізно приходить час виконати те, що від людини вимагається. Тут випливає ще один варіант, що дозволяє якимось чином знизити рівень негативу. Полягає вона в обвинуваченні людини, яка дала їй це завдання. У студента, який не вивчив лекцію, винуватим залишається викладач, так як дуже багато поставив. Співробітником перевищено бюджетний ліміт під час виконання проекту - винуватим залишається роботодавець, який потребує хорошого результату за мізерну суму.




Ще один варіант зняти з себе відповідальність і яскравий прояв прихованої агресії. Подібні висловлювання характерні для людей, схильних до інтриг, або просто капосника. Наприклад, не говорять про важливу інформацію, про дзвінок, отриманому листі. В результаті подібного непорозуміння розгорається конфлікт. Адже передбачається, що ви повинні були бути в курсі подій, які і привели до неприємного результату. Ну а якщо ви спробуєте висловити претензії, то у відповідь почуєте саме цю фразу.




Найчастіше ви можете чути подібну фразу від операторів служби підтримки, обслуговуючого персоналу, державних службовців в різних конторах. Так, вони будуть ввічливо посміхатися. Але чим частіше ви будете просити швидше зробити ту чи іншу роботу, тим довше вона буде виконуватися. За підсумками документи можуть бути і зовсім втрачені або викинуті під приводом відмови у проханні. Подібна поведінка - не рідкість, і багато хто з ними стикалися.




Подібне висловлювання з області сумнівних компліментів. Це з розряду звернення до дівчини, схильної до повноти і запевнення, що вона обов'язково ще вийде заміж, так як є чоловіки, яким подобаються саме такі дами. Висловлювання можуть мати відношення як до ваги, так і віку та освіти. Є люди, які просто не замислюються про те, що відчуває інша людина і навмисно не хочуть нікого образити. А є й такі, хто навмисно хоче вколоти, образити, але робить це завуальовано. Але і звинуватити їх теж немає в чому. Вони ж компліменти роблять.




Гумор - чудова річ, якщо тільки це не сарказм, завдяки якому можна проявити агресію в прихованій формі. Будь-яка гидота, сказана на адресу конкретної людини, супроводжується відразу ж словом «жартую». Ну а якщо опонент мав сміливість різко відреагувати на зауваження, тут же прозвучить звинувачення, що він не розуміє жартів і взагалі, у нього немає ніякого почуття гумору.




Ну а якщо вам неприємний жарт або ви засмутилися, що цілком виправдано, великий жартівник може запитати, що ж стало причиною такої зміни настрою. Одна фраза вибиває вас із колії, а він отримує від цього величезне задоволення.


На жаль, в оточенні кожного з нас обов'язково знайдуться такі ось тролі. Бачите, що вас хочуть вивести з себе, позбавити рівноваги та впевненості такими фразами - не реагуйте і не піддавайтеся на провокацію. В цьому випадку опонент отримає ефект бумеранга і постраждає сам, так як не досягне результату.

Експеримент Соломона Еша.

Експеримент відомого вченого, який довів, що думка натовпу може вплинути на вашу власну точку зору і перетворити вас в частину стада баранів.


Ви часто піддаєтеся чужим умовлянням?
Чи легко погоджуєтеся з чужою точкою зору, яка суперечить Вашій?
Правда за більшістю?

Більшість людей на такі прямі запитання дадуть відповідь негативно. Адже вони повноцінні особистості, яким не до вподоби неправильна думка. Вони цінують свою точку зору і готові головою битися за власну правоту.

Звідки ж тоді береться стадо баранів, яка, щоб сховатися від дощу, топче людей ногами?
Чому в класі всі гноблять некрасивих дівчат і слабких хлопчиків?
Чому шикуються черги за брендовими речами, якщо в сусідньому бутіку є аналогічні, та ще й дешевше?

На цікаві міркування наштовхують такі питання. Виявляється, що багато, навіть самі незалежні особистості, в душі відомі. Часом, навіть вони самі цього не усвідомлюють. Такі твердження не голослівні.

Експеримент Соломона Еша.

Ще в 1951 році питанням впливу натовпу на особистість зайнявся психолог Соломон Еш. За всіма традиціями психології, найкраще підтвердження теорії - науковий експеримент. Соломон Еш набрав команду випробовуваних, яким пояснювали експеримент, як звичайну перевірку зору. Для цього на дошці малювали дві чорні лінії, одна з яких була значно коротшою за іншу. Перед випробуваними ставилося очевидне запитання: «Яка з ліній довша?» При цьому в експерименті брали участь відразу кілька людей (від восьми до десяти), які вголос промовляли відповіді.

Сіль експерименту була в тому, що з десяти чоловік, дев'ять були підставними, вони навмисне називали неправильний варіант відповіді. Досліджувалася реакція десятої, випробуваної, людини.

32 відсотки учасників експерименту погодилися з думкою натовпу і також назвали неправильний варіант відповіді. Нагадаємо, що було чітко і ясно видно, яка з ліній довша. Проте, навіть при таких обставинах, натовпі було довіри більше, ніж самим собі. А тепер давайте уявимо, в яку цифру перетворяться ці 32 відсотки, якщо відповідь не буде очевидною ?!

Саме на силі навіювання і силі страху перед натовпом і грають багато політиків, бізнесменів і виробників. Давайте, перш, ніж йти за натовпом згадаємо цей нехитрий експеримент Соломона Еша і глибоко задумаємося про правильність своїх дій.

Той, хто посміхається, завжди сильніше того, хто злиться.

Кажуть, що людина живе тим, на чому зосереджена її увага. Тому коли ситуація виходить з-під контролю і здається, що ви не знаєте «з чого почати», тільки терпіння і певна частка оптимізму допоможуть впоратися з проблемою без згубних наслідків.



Якщо ж ви виберете негативність, вона може привести до непотрібного емоційного дисбалансу і стати причиною ще більшого стресу, неспокою і злості.

Спокійна усмішка допоможе досягти більшого.

У більшості випадків конфлікти розпалюються між близькими людьми. У подібних ситуаціях є два варіанти розвитку подій: ми втрачаємо контроль або ж намагаємося максимально раціоналізувати те, що відбувається.

Вибір на користь того чи іншого варіанту залежить від здатності контролювати власну імпульсивність і бути гранично уважними. Тут буде набагато правильніше використовувати відкритість розуму, який дозволить «заспокоїти хвилі».


Суть не в тому, щоб в суперечці хтось переміг, а хтось програв. Урок, витягнутий для себе тим, хто діяв більш врівноважено, буде більш корисним.

Мирний діалог, своєчасна посмішка і розслаблена поведінка у відповідь на агресію обов'язково стануть в нагоді і в інших ситуаціях в майбутньому. Ось чому ми говоримо:

Злість - це дорога в нікуди.

Гнів призводить до безвихідних ситуацій. Він заважає слухати і бути почутими, не дозволяє розуміти оточуючих і бути понятими ними. Коли сердимося, ми вже не бачимо нічого, крім власного его.

Жодна зі сторін конфлікту не думає про те, що може помилятися, що нав'язує свої ідеї, а не пояснює їх, або що приймає як належне пояснення, які можуть не мати нічого спільного з реальністю.


Гнів затуманює розум розлючує людину, змушуючи її повірити в неможливість своєї помилки. А ще вона може навіть не усвідомлювати, що перемога в битві нічого їй не принесе, тому що вона не впізнала, про що думає його опонент, або тому, що в кінцевому підсумку вона повірить в брехню.

Спокійне вирішення складної ситуації.

З іншого боку, той, хто посміхається перед лицем труднощів, виявляється більш стійким, ніж той, хто злиться. Така людина розуміє, що роздуми і аналіз - це найгірші вороги зарозумілості і грубості, часто породжувані гнівом.

Більш того, вона отримує цінний досвід пошуку рішень проблем, відкриваючи для себе терпимість. Дуже важливо вміти слухати і поважати чужу думку, відмінну від нашої, як і пам'ятати, що всі ми робимо помилки (і в мові, і в вчинках).


Звучить банально, але вміння контролювати себе в складні часи допомагає впоратися зі своїми поривами люті. Мова йде не про те, щоб дивитися на проблеми крізь пальці, а про те, щоб навчитися максимально ефективно управляти цими поривами.

Що робити, якщо ви стали жертвою пліток?

Почнемо, мабуть, з поганого: як би не хотілося нам уникнути пліток і чуток, навряд чи ми зможемо сильно на це вплинути. Як би ми не жили, що б ми не робили, обов'язково рано чи пізно знайдуться люди, які захочуть перемити нам кісточки. Найприкріше, що дізнаємося ми про те, що нас обговорюють, як правило, найостаннішими. Тому ми не будемо боротися з тим, що неможливо перемогти, а будемо вчитися справлятися з виниклою проблемою.


Отже, що ж робити, якщо ви стали жертвою пліток?

Зберігайте спокій.

Складно тримати себе в руках, коли про вас поширюються чутки, причому не найприємніші. Проте бурхлива реакція на плітки не зіграє вам на руку. Емоційність приверне до вас увагу ще більшої кількості людей, і навіть тим, кому байдужі плітки, стане цікаво, що ж там у вас сталося і навколо чого стільки шуму.

Проаналізуйте свою поведінку.

Безумовно, тільки вам вирішувати, як себе вести і що робити, але, якщо ви хочете в майбутньому уникнути пліток, варто подивитися на себе з боку. Чи немає у вашій поведінці чогось такого, що можна витлумачити двозначно? А може бути, ви просто довірили свої секрети не тій людині? Фантазія багатьох людей не знає кордонів, і, якщо чомусь можна і дати кілька пояснень, вони неодмінно виберуть саме фантастичне і нелогічне.

Пожалійте пліткарів.

Не варто забувати, що плітки цвітуть буйним цвітом там, де панують зневіра і буденна туга. Люди, чиє життя нудне і нецікаве, починають «розфарбовувати» його балаканиною про спільних знайомих. Крім того, серед любителів попліткувати дуже багато нещасних, нереалізованих людей, адже раз вони можуть дозволити собі витрачати стільки сил і енергії на плітки, значить, у них цієї нерозтраченої енергії дуже багато.

Уникайте пліткарів.

Не підтримуйте розмови пліткарів про інших людей.

Пам'ятайте: якщо пліткарі обговорюють когось з вами, значить, вони обговорюють з кимось вас.


Не діліться дуже особистою інформацією з людьми, яких ви знаєте не дуже добре, особливо якщо вони активно намагаються втертися в довіру. Не виключено, що потім «співчуваючі» побіжать мусолити цю інформацію з іншими любителями свіжих пліток.

Діліться з друзями.

Напевно у вас є в оточенні люди, яким можна на сто відсотків довіряти. Ось їм і розкажіть, що хтось бреше за вашою спиною, а заодно розкажіть і всю правду.

По-перше, вони вас підтримають і розділять з вами цей стресовий період.

По-друге, якщо вони в черговий раз почують плітку про вас, то, озброєні достовірною інформацією від першої особи, вони будуть самовіддано припиняти плітки і поширювати про вас правду.

Не опускайтеся до рівня пліткарів.

Можливо, вам захочеться відплатити капосника тією ж монетою і «розбовтати» про них парочку неприємних секретів. Не варто поспішати з відплатою. Вам потрібно зберігати вигляд порядної людини, щоб ніхто не смів думати про вас погано. А ось поговорити з тими, хто поширює плітки і чутки, і пригрозити їм «бронебійною ответочкою», якщо вони не припинять чесати язиком, дуже навіть можна. Нехай знають, що у вас є пара козирів про запас.

Повідомте керівництву.

Якщо плітки розпускають ваші колеги і ви відчуваєте загрозу для своєї репутації, повідомте про те, що відбувається вашому начальству. Не варто думати, що «скаржитися» - доля дітей і підлітків. В даному випадку ви жертва, яка намагається себе захищати будь-якими доступними способами. І якщо ви не в силах вплинути на пліткарів, то у начальства можливостей для цього набагато більше.

Вичікуйте.

Якщо ви будете вести себе правильно, не станете дуже емоційно реагувати на плітки, тим самим позбавляючи «базік» приводу для радості, то рано чи пізно їм набридне займатися непродуктивною балаканиною, і вони знайдуть собі нову жертву для пліток.

Коли і кому допоможе безкоштовний чат з психологом.

Люди дуже часто опиняються в ситуації, коли необхідні поради та підтримка психолога. Зараз вже ні в кого не викликає сумніву той факт, що фахівці цієї професії здатні надати реальну допомогу, якщо людина не справляється зі своєю проблемою самостійно.


Але очна консультація доступна не всім і не завжди. Перш за все, це недешево, тим більше що перша бесіда зазвичай носить ознайомчий характер і для досягнення бажаного результату потрібно кілька зустрічей. Крім того, з огляду на високу вартість послуг, важливо правильно вибрати психолога - як з точки зору компетентності, так і в плані особистого душевного комфорту при спілкуванні з ним. А це не завжди просто. Нарешті, багатьом хотілося б при зверненні зберегти конфіденційність, що теж проблематично.

Тому останнім часом став затребуваний такий формат консультацій, як анонімний чат з психологом. Спілкування можливе без реєстрації, цілодобово. У будь-який час дня і ночі клієнт може задати запитання спеціалісту і отримати відповідь. Така допомога психолога онлайн має свої особливості, плюси і мінуси в порівнянні з традиційними варіантами. Чат підходить не всім і не завжди, але в ряді ситуацій подібний формат виявляється дуже зручним.

Переваги.

Головний плюс будь-якого чату - швидкість і зручність обміну повідомленнями. Не потрібно попередньо вибирати психолога, домовлятися про час прийому: ви можете написати фахівцю в будь-який момент. Сервіс працює цілодобово, і навіть вночі консультанти знаходяться в режимі онлайн.

Не потрібно і готувати докладний опис проблеми. Форма миттєвих коротких повідомлень дозволяє робити необхідні уточнення по ходу бесіди: ваш співрозмовник без прблем з'ясує потрібні деталі.

Ще одна перевага полягає в тому, що спілкуватися можна анонімно: чат функціонує без реєстрації, не потрібно вводити персональні дані, при бажанні клієнт користується псевдонімом. Це може бути важливо для людини, що переживає кризовий стан. Бесіди анонімно онлайн - одне з найпривабливіших властивостей подібних сервісів.

Але, мабуть, головне, за що цінується чат в режимі реального часу, - це можливість отримати допомогу безкоштовно. Записуючись на очний прийом, ви не можете бути повністю впевнені в тому, що результат буде відповідати очікуванням. Навіть звернення до професіонала з високим рівнем кваліфікації, великою кількістю регалій не є гарантією того, що ви знайдете спільну мову. Те ж і з платної інтернет-консультацією. Завжди існує ймовірність, що, витративши чималу суму, ви залишитеся розчаровані. Якщо ж не потрібно платити, ви нічим не ризикуєте.

Скептики можуть поцікавитися: у чому підступ? Що дає психологу (безкоштовний онлайн чат - кому це вигідно)? Звичайно, в основі таких проектів - не тільки альтруїзм і бажання допомогти людям. Для психолога це свого роду реклама - з тією різницею, що він оплачує її не грошима, а своїм особистим часом. Зрозуміло, що рішення серйозної психологічної проблеми вимагає детального опрацювання, застосування спеціальних методів і технік. І якщо таке завдання виникне, найімовірніше, клієнт звернеться до того фахівця, з яким вже мав успішний досвід безкоштовної консультації.

Недоліки.

Не можна сказати, що у всіх випадках, коли потрібний психолог, безкоштовний онлайн чат є ідеальним рішенням. Його можливості в цілому досить обмежені. Процес позбавлення від глибинної проблеми може зайняти місяці і навіть роки, і декількома короткими повідомленнями мети не досягти. Якщо ви страждаєте від несвідомих страхів, тривоги, невпевненості в собі, залежності, не знаєте, як жити далі і т. д.. Буде потрібна ціла серія сеансів. У таких випадках потрібен платний очний або онлайн психотерапевт: безкоштовний анонімний чат лише допоможе зорієнтуватися і вибрати напрямок.

Підведемо підсумок.

Якщо вам необхідний психолог, онлайн чат може стати цілком підходящим варіантом. Але у нього є певні обмеження, обумовлені самим форматом. Безкоштовний чат з психологом без реєстрації не замінить традиційної бесіди в силу того, що у фахівця немає можливості повністю зануритися в вашу ситуацію. Спілкування виходить не настільки глибоким, як при особистій зустрічі. У той же час чат в режимі онлайн - відмінний спосіб швидко отримати відповідь на питання, що цікавить. Також це неоціненна допомога в кризових станах, коли людина потребує екстреної допомоги. Зручно буває те, якщо чат працює цілодобово, всі 24 години, і при цьому зберігається повна анонімність.

Ідеальних людей не буває.

✓ Щоб стати розумним «не по роках», потрібно позбутися свого дитинства.

✓ Ти не навчишся говорити про любов раніше, ніж втратиш її.

✓ Тобі в голову не прийде красива картинка, поки ти не опинишся зануреним в безпросвітну потворність.

✓ Ти не уявиш найсолодший аромат, якщо не порівняєш смердючий огидний запах.

✓ У твоїй уяві не народиться хвилююча душу мелодія, поки на твій слух не проїде «каток несмаку».

✓ Ти не виймеш зі своєї свідомості стиль і креатив, якщо не відчуєш, що розчиняєшся в цих сірих, однакових людей.

✓ Ти не зможеш навіть мріяти, коли у тебе буде все, що ти захочеш.

Закономірність очевидна. Її часто говорять нам близькі люди, коли втішають: «Будь-яка втрата або труднощі робить тебе сильнішим, це досвід, який загартовує твій дух». І все б добре, адже за власним бажанням або проти нього, ми весь час щось втрачаємо, а значить, стаємо кращими, вчимося. Але чи є межа цієї досконалості?

Раз втрати роблять нас краще, то, до тих пір, поки у нас є, що втрачати - ми не бездоганні?

Це пояснює, чому ніхто не бачив ідеальних людей, адже щоб такими стати, вони повинні були втратити все, а значить, ідеальна людина - мертва людина.

Як подолати тривогу?

Тривога - неприємна емоція, яка руйнує життя і заважає жити продуктивно.


Одна з головних причин тривоги - недовіра до світу.

З багатьох причин його немає, і завдання психологічних методик поступово повернути життя в звичне русло.

Одним словом - зробити небезпечну на вигляд ситуацію безпечною.

Саме тоді є всі шанси впоратися і перемогти тривогу.

Давайте розглянемо декілька популярних технік, які можуть допомогти впоратися з цією неприємною емоцією:

«Ухвалення емоцій».

При виникненні тривоги багато хто починає панікувати, намагаючись заглушити її, що призводить до ще більших проблем. Тому важливо сказати собі - «так я тривожуся, мені дійсно страшно». В цьому випадку є шанси, що негативні думки швидко пройдуть і тривоги стане менше.

«Діяти всупереч страху».

Психологічна техніка для сміливих. Часом досить зробити те , що хочеш. Саме після цього мозок почне сприймати схожу ситуацію безпечною. Підходить для легких ситуацій, але спробувати можна.

«Жити тут і зараз».

Одна з техніка гештальт психології. Коли виникає неприємна емоція, важливо запитувати себе - де я зараз перебуваю? Наприклад, коли ви займаєтеся важливою справою і відчуваєте тривогу, то зосередьтеся на практичних кроках до досягнення мети.

«Поміняти негативні переконання».

У більшості випадків тривога є наслідком негативних поглядів на те, що відбувається. Тому важливо дивитися на ситуацію по-іншому. Якщо ви чогось боїтеся, то запитайте себе - чи дійсно ситуація така страшна? Пошукайте аргументу за і проти своїх висновків.

«Уявити найгірший результат».

Багато психологів радять збільшити свою тривогу і представити найжахливіший результат подій. Важливе завдання подумати, чи можна вирішити ситуацію, якщо станеться самий найгірший варіант розвитку подій. У більшості випадків виявляється, що будь-яка ситуація розв'язана.

*** *** ***

Всього кілька психологічних методик, але можливо саме вони допоможуть впоратися з тривогою. Важливо розуміти, що впоратися з тривогою буває непросто, і часом це вимагає багато часу.

Іноді бувають складні ситуації, коли доведеться звернутися до психолога, але можна спробувати впоратися самостійно. Якщо вийде, то спокійний і врівноважений стан допоможе відкрити багато дверей.

Дитячі травми, які продовжують впливати на нас в дорослому віці.

Дитинство - це дуже важливий етап розвитку психіки будь-якої людини, і проблеми, з якими нам довелося зіткнутися в цей час, можуть вплинути на все подальше життя. Більш того, вони можуть визначити те, як ми будемо спілкуватися з власними дітьми, і наскільки добре будемо справлятися з труднощами.


Як вважає відомий письменник і психолог Ліз Бурбо, серед всих психологічних травм дитинства можна виділити 5 найпоширеніших, які найбільш сильно впливають на формування особистості дитини:

1. Страх самотності.

Самотність є найлютішим ворогом будь-якої людини, яка в дитинстві відчувала себе обділеною батьківською увагою. Люди, що бояться самотності, як це не дивно, у багатьох випадках є ініціаторами розставання з партнерами, боячись, що ті кинуть їх першими. Або, навпаки, щосили чіпляються за відносини з токсичними людьми, дотримуючись принципу «краще вже бути хоч з кимось, ніж одному».

Голови людей, що бояться самотності, часто сповнені думок на кшталт
«Краще я кину тебе першим, ніж постійно буду чекати, що ти кинеш мене»,
«Я нікому не потрібен, мені ніхто не допомагає і я не готовий брати на себе відповідальність за когось ще»,
«Якщо ти підеш, ти вже не повернешся, і я постараюся утримати тебе поруч за будь-яку ціну, навіть поступившись власними інтересами» ...

Людям, які відчували брак батьківської уваги в дитинстві або зіткнулися з розставанням батьків, у дорослому віці доводиться постійно боротися зі своїм страхом самотності, страхом, що близькі люди їх кинуть і з власними невидимими бар'єрами, що заважає фізичним контактам.

Душевні рани, викликані браком уваги і байдужим ставленням з боку батьків, залікувати досить складно. Але після того, як люди з такими психічними травмами самостійно або за допомогою допомоги фахівців позбавляються від своїх глибинних страхів, їх стан, як правило, істотно поліпшується, так як страх самотності заміщається позитивними емоціями і внутрішнім діалогом. В результаті їх відносини з іншими людьми стають куди менш хворими.

2. Відторгнутість.

Це дуже серйозна психологічна травма, яка, як правило, викликається випробуваним в дитинстві почуттям знехтування, почуттям того, що дитина - ізгой, яка займає чуже місце. Відчуття знедоленої людини стає основою, на якій дитина будує свою особистість, і воно отруює всі її думки і вчинки.

Виникненню страху стати ізгоєм сприяє безліч факторів - наприклад, неприйняття в дитинстві власними батьками, сім'єю або однолітками. Цей страх викликає думки про непотрібність та марність, з якими дитина згодом входить і в доросле життя.

Люди, які страждають від цієї травми, відчувають себе негідними любові, прихильності і навіть уваги. Вони замикаються в собі, приховуючи справжню особистість за ретельно створеною непроникною маскою, боячись, що оточуючі викриють їх, як самозванців, які не мають права навіть перебувати в пристойному суспільстві. Ті, хто в дитинстві відчували себе ізгоями, часто стають дорослими-невидимками, які намагаються якомога рідше привертати до себе увагу. У повсякденному житті їм доводиться постійно боротися зі своїм страхом соціальної ізоляції і уникати ситуацій, що викликають у них тривожність.

Якщо ви страждаєте від травми саме цього типу, знайте, що якщо ви хочете від неї зцілитися, то перш за все потрібно навчитися йти на розумний ризик і приймати власні рішення. Якщо це вийде, то з часом вас буде все менше і менше турбувати, що навколишні про вас думають, ви перестанете сприймати, як свідчення власної неповноцінності, ті випадки, коли ви комусь не сподобаєтеся.

3. Приниженість.

Люди, яких постійно ображали і принижували в дитинстві, часто бояться, що вони абсолютно не подобаються оточуючим, і що ті критикують і обговорюють їх між собою, варто тільки відвернутися. Батьки самі старанно вирощують цей страх в своїх дітях, раз по раз кажучи їм, що вони погані, незграбні, нічого не знають і не можуть - особливо якщо роблять це в присутності інших людей. Це відмінний спосіб знищити самооцінку дитини ще до того, як вона сформувалася.

Така психологічна травма часто призводить до формування особистості, повністю залежною від думки оточуючих і болісно прагне заслужити їх схвалення. Однак можлива і зовсім протилежна реакція: дорослі, котрі піддавалися приниженню в дитинстві, можуть вирости в домашніх тиранів, що принижують тих, хто слабший їх, підсвідомо прагнучи компенсувати таким чином придбаний в дитинстві комплекс неповноцінності.

Люди, які часто піддавалися в дитинстві приниженню, варто наполегливо працювати над власною незалежністю, почуттям свободи, пріоритетами, а також постаратися самостійно або за допомогою фахівця краще зрозуміти свої потреби і страхи.

4. Зрада.

Якщо дитина часто відчуває почуття зради (наприклад, з боку батьків, які не звикли виконувати свої обіцянки), у багатьох випадках це призводить до появи хворобливої недовіри до інших людей в дорослому віці. Це недовіра часто виявляється настільки сильною, що породжує заздрість та інші негативні почуття - так, наприклад, людина може підсвідомо вважати себе негідною чужих обіцянок, і одночасно заздрити тому, що є у інших.

Діти, виховані батьками, котрі не звикли тримати власні обіцянки, можуть вирости у дорослих, схильних до зайвого контролю і відчувати себе незатишно, якщо все відбувається не так, як їм того хочеться. Швидше за все, вони відчувають необхідність в більшій чи меншій мірі контролювати життя всіх людей зі свого найближчого кола спілкування, що виправдовують своїм нібито «сильним» характером.

Поведінка цих людей часто виявляється втіленням їх найгірших страхів, що викликає відповідну реакцію оточуючих, створюючи негативний зворотний зв'язок. Тому їм варто зайнятися вихованням в собі терпіння, співчуття і розуміння оточуючих, усвідомити, що люди, які не тримають обіцянки, становлять не більшість, а меншість, і що на них зовсім не ополчився весь світ. А ще їм варто відмовитися від звички контролювати всіх і вся, натомість навчившись правильно розподіляти пріоритети і делегувати відповідальність.

5. Несправедливість.

Цей страх найчастіше з'являється у дітей, вихованих холодними і авторитарними батьками. Надмірні вимоги в дитячому віці, що виходять за межі можливостей дитини і невідповідні того, що вимагають від однолітків, можуть привести до того, що дитина, яка прагне догодити батькам, починає себе відчувати марними і негідними. Їй починає здаватися, що доля до неї абсолютно несправедлива. Ці почуття дитина, як правило, приносить з собою і в доросле життя.

Прямим наслідком випробуваного в дитинстві почуття несправедливості є надмірна консервативність і скутість. Такі люди, як правило, прагнуть пробитися на самий верх суспільства і зосередити в своїх руках максимально доступну їм владу. Також їм властиво практично фанатичне прагнення до порядку і перфекціонізму, а також нездатність іти на ризик, якщо у них немає докладного плану, що передбачає всі варіанти розвитку подій.

Людям, які зіткнулися в дитинстві з явною несправедливістю по відношенню до себе, варто попрацювати над зниженням рівня недовіри до навколишнього світу і підвищенню відкритості розуму і ментальної гнучкості, щоб їм було простіше довіритися іншим людям. Також їм варто позбутися прагнення зосередити всю владу в тих чи інших обставинах цілком в своїх руках - хоч би, якої високої думки вони не були самі про себе, напевно знайдеться хтось, хто хоча б в чомусь розбирається краще, ніж вони.


Знання про ці найбільш поширених психологічних травмах і вміння розпізнавати їх основні ознаки вкрай позитивно позначається на наше благополуччя, душевне здоров'я і здатності саморозвитку - це знання здатне допомогти як близьким людям, так і нам самим, якщо ми цього потребуємо.

Як обдурити невпевненість.

Сумніви в своїх здібностях зустрічаються практично у кожної людини, але виражаються по-різному. Хтось відразу долає свою невпевненість, а хтось же настільки сумнівається в собі, що не може робити абсолютно нічого.


Ох, ця робота така складна і об'ємна, я її точно не зможу зробити, це ж про вас, чи не так?

А якщо потрапляєте в середу, де ви зовсім не розумієте, то простіше зістрибнути зі скелі, ніж почати робити роботу з цієї сфери.

Виникає питання: «А чому, власне, так відбувається, що ми боїмося складних, незнайомих і об'ємних робіт?»

Справа в тому, що це закладено у нас в психіку. Ми можемо цілими днями грати в «Доту», дивитися телевізор, навіть просто валятися, але до складної роботи не доторкнуся ні в якому разі, якщо тільки не «припре».

Наш мозок підливає масло у вогонь зі своєю лінню. Адже він за своєю природою такий, тут нічого не поробиш. Йому хочеться тільки тих речей, які приносять радість. Це гаджети, їжа, дівчата, до прикладу і т.д.

Чи помічали, напевно, що він ніби каже: «Навіщо тобі якісь завдання, як то кажуть робота не вовк, в ліс не втече» і ти продовжуєш деградувати, сам часто ловив себе на цьому. Тому в світі величезна кількість розумних людей – не реалізували свій потенціал через лінь.

Рішення ж, як побороти свою невпевненість дуже просте, якщо перед вами встала якась задача, і ви боїтеся її, ви повинні сказати собі:

«Друг, ми зробимо з тобою максимум своїх можливостей. Якщо вийде, ми великі молодці, але якщо не зможемо, при всіх наших стараннях, значить не доля, як то кажуть, не будемо ж битися головою об стіну». Якщо ви не змогли, значить Всесвіт не хотів цього. Але, на щастя, як показує практика, якщо людина зробила все, що вона може, то у неї обов'язково все вийде. Але люди чомусь боятися брати відповідальність на себе. Трохи не вийшло і давай починають звинувачувати всіх навколо. Але чи зробив ти все можливе для цього, я думаю, що ні.

Не потрібно також турбуватися, якщо Всесвіт опирався тому, що ви намагалися зробити. Адже ми були народжені не просто так, Всевишній любить нас, в іншому ж випадку, він би не дав нам організм, який піклується про нас за будь-яких обставин. Тому якщо щось не вийшло, значить вас чекає щось набагато грандіозніше!! Довіряйте собі і Всесвіту!

Симптоми нездорових відносин.

Відносини, як дружні, так і романтичні - це дуже важлива складова нашого життя. Вони необхідні для того, щоб ми не відчували себе самотніми, отримували підтримку, відчували радість. На жаль, деякі з них не дають нам цього, а, навпаки, руйнують нас. Подібні відносини схожі на хворобу.


Якщо ви зможете вчасно розпізнати тривожні симптоми, можливо, ви встигнете врятувати їх, якщо ні, втратите назавжди.

Що ж це за симптоми? Ось основні з них.

✓ Відсутність балансу. Відносини будуються на взаємності. Кожен повинен вкладати в них стільки ж, скільки отримує. Якщо хтось постійно йде на жертви і компроміси, а хтось лише приймає їх - це не відносини, а гра в одні ворота.

✓ Різка критика. Будь-які відносини, де одна людина занадто часто критикує іншу, від початку приречені. Близькі люди повинні підтримувати вас у важку хвилину, а не звинувачувати.

✓ Маніпулювання. Якщо ваша близька людина постійно змушує вас відчувати почуття провини і страх втратити її, або ображається на вас без видимої причини, задумайтеся - навіщо їй все це потрібно? Можливо, вона просто маніпулює вами. Цього не можна допускати. Відносини повинні будуватися на щирості і довірі, а не за допомогою емоційного тиску.

✓ Напруга. Відносини повинні приносити позитивні емоції. Якщо в процесі спілкування ви постійно відчуваєте тривогу, хвилювання або напругу, це вірна ознака того, що ви помилилися у своєму виборі. Якщо людина підходить вам, ви будете почувати себе з нею легко і вільно в будь-якій ситуації.

✓ Блокування особистого зростання. Здорові відносини повинні направляти вас і допомагати вашому процвітанню в усіх областях, в той час як нездорові відносини мають прямо протилежний ефект. Коли поруч є людина, яка надихає вас, вам легше справлятися з труднощами і рухатися до своєї мети. Якщо ж ваші відносини тягнуть вас назад, значить ви не отримуєте достатньої підтримки.

Чому важливо не думати, а діяти.

У світі існує дуже багато прислів'їв на тему того, що спочатку потрібно гарненько все обдумати, а потім вже робити якісь вчинки. Однак далеко не у всіх ситуаціях такий підхід є правильним. Особливо це стосується змін в житті, кар'єрного зростання, відносин з оточуючими.


Якщо ви ставитеся до категорії людей, які занадто багато думають, пропонуємо ознайомитися зі статтею блогера, підприємця і засновника сервісу Аlltopstartups Томаса Оппонга. Вона написана якраз для тих, хто не може зробити перший крок і тривалий час тупцює на одному місці.

Як говорив Аристотель, тому, що ми повинні навчитися робити, ми вчимося, роблячи. І з цим неможливо посперечатися. Людина ніколи не досягне успіху, якщо буде день у день сидіти склавши руки.
Виправдання на кшталт:

«Зараз невідповідний час»,
«Почну з понеділка»,
«Почну втілювати мрію, коли зароблю грошей» нічого не варті.

По суті, ідеального моменту для вчинення будь-якого вчинку не існує. Починати потрібно прямо зараз, в цю саму хвилину. Тільки дія може привести до результату. Причому абсолютно неважливо, до якого. Навіть якщо ви зробите помилку, це буде відмінний досвід.

Зрозумійте: світ не зупиниться лише тому, що вам потрібно подумати і прийняти рішення. Можна нескінченно довго зважувати всі за і проти, але від цього нічого не зміниться. Просто дійте і домагайтеся своїх цілей. Можливо, не з першого разу, але ж все, що не вбиває, робить нас сильнішими.

Знання не є результатом.

Є люди, які кожен день женуться за новою інформацією. Їм цікаво все, починаючи з фізики та закінчуючи кулінарією. Отримання нових знань дає відчуття задоволення, вони відчувають почуття гордості за те, що можуть відповісти на питання практично з будь-якої області. Однак приступати до дії такі люди не поспішають. Отримання інформації є для них лише приводом, який дозволяє відкласти неприємну справу на невизначений термін.

Але який толк від теорії без практики?

Це можна порівняти з водінням: знання всіх правил дорожнього руху і того, як влаштований автомобіль, не дозволить людині ідеально водити машину. Більш того, вона навряд чи зможе навіть рушити з місця.

Блогер Джеймс Клір відгукується про «пастку знань» наступним чином:

«Під час пасивного навчання ми отримуємо нові знання, проте не вчимося застосовувати їх на практиці. Найкраще вчитися в процесі дії. Лише допускаючи помилки, роблячи невірні висновки, ми починаємо розуміти, як влаштована та сфера діяльності, яка нас зацікавила».

Ніхто не сперечається, що без мінімальної кількості знань починати щось робити не має сенсу. Повинен бути якийсь базовий рівень. Однак зовсім не обов'язково заучувати всю наявну інформацію, щоб почати робити конкретні кроки. Ви ж не будете вивчати всі відомі рецепти французької кухні і лише потім приступати до створення кулінарних шедеврів? Ні. Ви захочете подати готову страву на стіл відразу після того, як дізнаєтеся список потрібних інгредієнтів і спосіб приготування.

Не можна бути готовим абсолютно до всього. Форс-мажори ще ніхто не відміняв. Та й людський фактор - річ дуже сильна. Поставте собі за мету не одержати нові знання, а домогтися конкретного результату. В іншому випадку ознайомлення з черговою порцією інформацією тільки забере ваш час.

Віддавайте перевагу практиці.

Письменник Томас Стернер в своїй книзі «Як досягати бажаного силою думки» говорив, що навички виробляються лише під час практики. Неможливо зробити все правильно з першого або з двадцять першого разу. Лише регулярно практикуючись, можливо стати майстром своєї справи.

Томас пише: «Життя - це одна довга низка повторюваних дій. Досягнення не приходять просто так - вони вимагають завзятості, старання, прагнення, результативних кроків. Одними знаннями, на жаль, тут не обмежишся. Щоб не відчувати стрес, здійснюючи чергову дію, необхідно чітко розуміти, для чого потрібна практика. Тоді необхідність вчитися чомусь новому буде приносити задоволення. Або, принаймні, стане не так сильно дратувати, адже ви будете розуміти, для чого це робите. Практика допомагає поглянути на свої проблеми і на життя в цілому під іншим кутом, що важливо».

Практика не повинна ставати для вас чимось нудним, страшним, що викликає лише роздратування і протест. Не потрібно змушувати себе робити які-небудь дії, необхідно намагатися отримувати від процесу максимум задоволення. Саме це - головна мета. Не поспішайте, дозвольте собі робити помилки, це не страшно. З кожним днем ​​ви все більше і більше будете вдосконалювати свої навички, зможете не тільки думати про кінцевий результат, а й насолоджуватися самим процесом досягнення мети.

Як почати діяти прямо зараз.

Існує кілька корисних рекомендацій:

1. Встановіть час прийняття рішення - визначтеся, через скільки ви повинні зробити вибір. Це може бути день, тиждень, місяць. Найголовніше - позначити точні часові рамки. Якщо цього не зробити, ви будете цілу вічність сумніватися, заново зважувати всі за і проти, а в результаті так ні до чого і не прийдете.

2. Не намагайтеся з'їсти ведмедя цілком - до великої мети потрібно йти маленькими кроками. Спробуйте конкретизувати свої бажання, розбити мету на кілька частин і поступово домагатися кожної з них (наприклад, щоб схуднути на 10 кг, потрібно записатися в спортзал, перейти на правильне харчування, почати бігати вранці і так далі). Щодня робіть будь-яку дію, нехай навіть невелику. Таким чином ви зможете виробити в собі звичку робити, а не думати.

3. Розслабтеся - не потрібно жорстко контролювати кожен свій крок. Ви не зможете передбачити всі наслідки своїх дій, тому не намагайтеся заглянути в майбутнє і прорахувати його. Просто почніть діяти і подивіться, що з цього вийде.

4. Запишіть свої плани - складно зробити перший крок, коли ваша мета зафіксована лише в голові. Перенесіть її на папір, таким чином зробивши думку більш матеріальною. Візьміть щоденник і по пунктах розпишіть, яким чином ви збираєтеся добитися результату. По ходу справи відзначайте виконані пункти, які повинні стати основою для наступного дії. Так ви чітко будете бачити, що вже зроблено, а що лише належить втілити в життя.

5. Читайте мотивуючі книги - іноді мрія не може перетворитися в ціль, тому що у вас не вистачає мотивації. Вирішальним фактором у цьому питанні може стати книга, яка змінить ставлення до світу. Вам лише потрібно знайти автора, який припаде до душі і зможе дати «чарівного стусана», підштовхнувши вас до дії.

У список популярних мотивуючих книг входять:

«Атлант розправив плечі» Айн Ренд,
«Що ти вибереш. Рішення, від яких залежить твоє життя» Тала Бен-Шахара,
«Підсвідомість може все» Джона Кехо і інші.

Феномен втоми в шлюбі.

На початку відносин зазвичай присутньо багато приємних почуттів: закоханість, ейфорія, радість. Партнер здається ідеальним, ви не помічаєте його очевидних недоліків. А навіть якщо бачите негатив, щось не акцентуєте свою увагу на ньому. Але через деякий час спільного життя бурхливі емоції проходять. Якщо ви постійно бачитеся і багато часу проводите разом, то починаєте помічати людину такою, якою вона є насправді, а не дивитися на неї як на придуманий ідеальний образ.


Вас може почати дратувати, що партнер занадто повільно збирається і вам завжди доводиться його чекати. Ви помічаєте розкидані речі, немитий посуд, хропіння або плямкання. Якщо на початку відносин все це було не таким вже й значним (людина-то хороша!), то згодом ви можете сильно злитися на такі дрібниці.

Це відбувається від того, що почуття трансформуються. На місце шаленої закоханості приходять дружба, взаєморозуміння, довіра і любов. Або ж навпаки, якщо люди не зможуть пережити стадію емоційної втоми один від одного і кризи, то пара розпадеться.

У сімейному житті подружжя може втомлюватися від відносин, тому що кожен день відбувається приблизно одне й те саме. Будинок, робота, побут, сімейні турботи, розмови про фінанси, рідкісні зустрічі з друзями. Від одноманітності люди часто втомлюються і починають проектувати невдоволення на самої близької людини.

Причини і час появи втоми у відносинах.

1. Практично відразу, на початку спільного життя, люди можуть почати помічати негатив. Побут змушує подивитися на людину такою, якою вона є, з усіма недоліками. Через деякий час будь-які дрібниці можуть почати дратувати, тому що до життя разом кожен намагався показати себе з кращого боку. Після фази закоханості і ідеалізування партнера спільне життя може здатися дуже нудним і буденним. Можна швидко втомитися один від одного, а якщо не працювати над відносинами, то можна їх втратити в цей період.

2. Після народження першої дитини теж можуть виникнути емоційні проблеми в парі. На жінку покладається велика відповідальність, яка супроводжується фізичною та емоційною втомою.

Чоловік відчуває себе обділеним увагою, йому може здаватися, що дружина його розлюбила, що життя ніколи більше не буде романтичним і спонтанним. Можуть початися проблеми в стосунках, якщо не допомагати один одному, не розмовляти відверто і не вирішувати всі проблеми відразу. Бо чим більше невдоволення і недомовленості, тим глобальніші масштаби приймає проблема в майбутньому. Потрібно вміти домовлятися, входити в положення один одного, більше часу проводити вдвох. Завжди можна знайти кілька годин на те, що дійсно важливо.

3. Криза середнього віку може наздогнати як чоловіка, так і жінку. У цей період починається переоцінка цінностей, поглядів на життя і аналіз минулих років у шлюбі.

Людина може зрозуміти, що упустила занадто багато, не встигла зробити щось важливе в житті. Приходить усвідомлення того, що життя коротке, хочеться з максимальним задоволенням провести ті роки, які залишилися.

Можуть початися проблеми в шлюбі, тому що часто подружжя звинувачують один одного в тому, чого самі не змогли досягти. Завжди простіше звинуватити когось іншого, ніж брати відповідальність за власні рішення на себе. Це досить складний період, який іноді закінчується розлученням. Щоб не допустити цього, потрібно розуміти, що це тимчасово, будь-які проблеми можна вирішити. Потрібно акцентувати увагу на перевагах чоловіка, частіше хвалити, бути емпатичною. Тоді подібна емоційна втома пройде без прийняття радикальних рішень.

4. Догляд дітей з сім'ї. Коли чадо виростає і починає жити самостійно, в стосунках батьків може наступити розкол. Починається період, коли можна приділити час один одному або собі. Може з'явитися відчуття, що подружжя більше ніщо не пов'язує. Те невдоволення стосунками, яке придушувалося через дітей, зараз може спливти з подвоєною силою. Може здаватися, що ви гідні кращого ставлення до себе. В цей час всі недоліки партнера здаються дуже явними. Щоб уникнути розлучення, потрібно шукати нові цілі, які будуть об'єднувати.

Це можуть бути спільний бізнес, будівля будинку або дачі, інші великі покупки. Важливо зрозуміти, що якщо ви стільки часу прожили разом, то швидше за все у вас набагато більше спільного, ніж може здатися в складний період.

Як впоратися з емоційною втомою в шлюбі.

• зробіть своє дозвілля. Більше часу проводьте разом. Дозвілля - важлива частина життя. Люди можуть емоційно зблизитися, якщо їх пов'язує багато приємних моментів, а не тільки побут. Відвідайте ті місця, де у вас було перше побачення, поїдьте у відпустку, влаштуйте вилазку з друзями на природу, відвідайте кінотеатр, театр, галерею. Все залежить від ваших уподобань. Головне - це робити все разом і отримувати задоволення в процесі.

Частіше виходьте з дому навіть просто прогулятися по вулиці. А холодні зимові вечори можна проводити за настільними іграми або за спільному перегляду фільмів. Всі ці милі дрібниці можуть зблизити і прибрати невдоволення один одним;

• знайдіть особисту справу, яка буде приносити задоволення. Це можуть бути робота або хобі. Важливо, щоб процес відволікав від похмурих думок, занурював у себе повністю і приносив радість. Якщо вміти переключитися з сімейних проблем на щось значуще для вас, то можна подивитися на ситуацію більш об'єктивно і без емоцій. Це допоможе зрозуміти, що проблеми можуть бути ірраціональні.

Якщо ви розвиваєтеся як особистість і не зацикливаетесь на побутові проблеми, то ви стаєте більш привабливі в очах інших людей, з вами завжди є про що поговорити;

• не переносьте свої емоційні проблеми на ліжко. Заведіть собі правило, яке буде допомагати зберегти близькість - це завжди спати на одному ліжку під однією ковдрою. Тоді можна уникнути охолодження почуттів. Навіть якщо ви посварилися, це не привід відмовляти один одному в сексуальної близькості.

Маніпуляції цією сферою сімейного життя можуть привести до нових образ і нерозуміння. Секс - це важлива частина шлюбу. Якщо стало нудно, то знайдіть спосіб урізноманітнити цей процес, щоб у половинки не було думок про те, що хтось може бути краще вас. Регулярність і якість можуть допомогти не втратити ту нитку емоційної близькості, яка вас пов'язує;

• говоріть про свої почуття. Якщо щось не влаштовує в стосунках, то краще говорити це відразу. Підбирайте слова, говоріть м'яко, але позначайте те, що вам не подобається. Якщо поступово вирішувати дрібні проблеми, то вони не придбають глобальних масштабів. Також не скупіться говорити ласкаві слова один одному, помічати позитивні риси характеру і вчинки.

Якщо говорити про один негатив, то людині може стати просто тісно поруч з вами, вона може відчувати себе невдячною, грубою, а це мало кому сподобається. Не можна забувати, що ніхто більше не сприймає світ так, як ви. Інша людина може просто не розуміти або не помічати, що ображає вас. Навчіться говорити саме про свої почуття у відповідь на ту чи іншу дію партнера. Тоді їй буде легше зрозуміти ваш внутрішній всесвіт;

• не йдіть від конфлікту. Важливо вміти проживати негатив разом. Багато людей в сварках грюкають дверима і йдуть жити до мами. Деякі так роблять, щоб їх зупинили, інші ж просто шукають привід уникнути конфлікту. Але таким чином проблема може тільки загостритися. Людина, яку залишили одну в квартирі, буде відчувати себе покинутою, а інша вважатиме, що якщо про конфлікт не говорити, то він сам собою вирішиться. Не сваряться тільки байдужі один до одного люди. Важливо вміти не уникати проблем, а брати за них відповідальність і разом вирішувати;

• не вплутуйте в свої відносини інших людей. Іноді поради мами, тата, друга можуть додати сумнівів у партнері. Потрібно ділитися своїми емоціями з близькими людьми, але рішення завжди краще приймати самостійно. Також фільтруйте факти, які розповідаєте своїм батькам або друзям про свою половинку. Тому що ви помиритися і вибачте, а ось ваші друзі запам'ятають і можуть змінити свою думку в гіршу сторону про людину.

Якщо виникає проблема, то сядьте і поговоріть про це удвох. Особисте життя - це дуже інтимний момент, який стосується тільки двох людей. Вам жити з цією людиною, а не батькам або друзям.

*** *** ***

У будь-якій складній ситуації в шлюбі варто пам'ятати, що все проходить і будь-які проблеми можна вирішити, якщо є почуття один до одного і бажання зберегти сім'ю. Емоційна втома може виникнути в будь-яких відносинах, навіть найщасливіших. Важливо не брати до уваги це приводом для розлучення, а сприймати просто як тимчасову складність, з якою можна впоратися.

Як розумні люди поводяться з людьми, які їм не подобаються.

В ідеальному світі всі люди, з якими нам доведеться спілкуватися, будуть хорошими, добрими, уважними, розумними, щедрими. Їм будуть подобатися наші жарти, а нам - їх. Ми будемо жити в прекрасному середовищі, де ніхто ніколи не буває засмучений, ніхто не буде лаятися і обмовляти на інших.


Але, як Ви вже помітили, ми живемо в недосконалому світі. Деякі люди зводять нас з розуму, а самі ми здатні довести до сказу інших. Нам не подобаються ті, хто буває неуважний до інших, різкий, любить розпускати чутки, лізе в наші справи або просто не розуміє наших жартів, але чекає, що ми будемо сміятися над його жартами.

Напевно, ви задавалися питанням, чи можна бути об'єктивним по відношенню до тих, хто вас постійно дратує і з ким ви ні за що не хотіли б разом пообідати, і як навчитися бути доброзичливим по відношенню до кожної людини, з якою ви зустрічаєтеся.

Навіть в ідеальному світі створити команду, що складається суцільно з людей, яких ви хотіли б запросити до себе на барбекю, нереально. Тому, розумні люди часто спілкуються з людьми, яких вони не люблять. Вони просто змушені це робити. І ось як вони це роблять.

1. Вони визнають, що не можуть подобатися всім.

Іноді ми потрапляємо в пастку, думаючи, що ми - хороші. Ми вважаємо, що ми подобаємося всім, з ким ми зустрічаємося, навіть коли цього не відбувається. Але ви неминуче будете стикатися з важкими людьми, які виступають проти того, що ви думаєте. Розумні люди знають про це. Вони також визнають, що конфлікти або розбіжності є результатом відмінностей в системі цінностей.

Людина, яка вам не подобається, в принципі, непогана людина. Причина вашого неприйняття в тому, що у вас різні цінності, і ця різниця створює напруженість. Після того, як ви визнаєте, що не всім подобаєтеся ви і не всі подобаються вам, через відмінності в системі цінностей, ви зможете виключити емоції при оцінці ситуації. Це допоможе вам прийти до згоди.

2. Вони терплять (а не ігнорують або звільняють) тих, кого вони не люблять.

Звичайно, ви можете змиритися з чиєюсь постійною критикою, зціпити зуби у відповідь на паршиві жарти, або не звертати уваги на чиєсь нав'язливе суспільство, але немає гіршої речі, ніж постійно придушувати своє роздратування. З точки зору результативності, надмірне прагнення завоювати симпатії людей є більшою проблемою, ніж відсутність у них цієї симпатії.

Вам потрібні люди, які мають різні точки зору і не бояться сперечатися. Вони є свого роду людьми, які не дають робити дурні речі. Це не просто, але їх треба терпіти. Часто це ті, хто кидає виклик або провокує нас, але вони спонукають нас до нового розуміння і допомагають просувати групу до успіху. Пам'ятайте, що ви теж не досконалі, але, тим не менше, люди вас терплять.

3. Вони ввічливі по відношенню до тих, кого вони не люблять.

Незалежно від ваших почуттів по відношенню до когось, людина буде орієнтуватися на вашу поведінку і ставлення до неї, і, швидше за все, буде ставитися до вас так само. Якщо ви будете з ним грубі, швидше за все, він відкине всі пристойності і нагрубить вам у відповідь. Пам'ятайте, якщо ви будете чемні, люди будуть терпимі до вас.

Уміння володіти своїм обличчям має велике значення. Ви повинні бути в змозі показати, що вважаєте людину професіоналом і добре до неї ставитеся. Це допоможе вам не опуститися до їх рівня або бути втягнутим в те, що вони роблять.

4. Вони стримують свої очікування.

Люди нерідко мають нереалістичні очікування щодо інших. Ми можемо очікувати, що в певній ситуації інші будуть діяти точно так же, як діяли б ми, або скажуть те, що ми могли б сказати, тобто хочемо зараз почути. Тим не менш, це не реально. У людей є вроджені індивідуальні риси характеру, які багато в чому визначають їх реакцію. Очікувати від інших тих же дій, які зробили б ви - значить підготувати себе до розчарування і розладу.

Якщо людина щоразу викликає у вас одні й ті ж почуття - налаштуйте відповідно ваші очікування. Таким чином, ви будете психологічно готові, і її поведінка не застане вас зненацька. Розумні люди роблять це весь час. Їх ніколи не дивує поведінка малосимпатичних людей.

5. Вони аналізують не опонента, а себе.

Незалежно від того, що ви відчуваєте, люди не можуть влізти в вашу шкуру. Важливо, щоб ви вміли керувати своїми почуттями, коли маєте справу з кимось, хто вас дратує. Замість того щоб думати про те, що ця людина вас дратує, зосередьтеся на тому, чому ви так на це реагуєте. Часто нам не подобається в інших те, що нам не подобається в нас самих. Крім того, вони не створюють кнопку, вони лише натискають на неї.

Точно визначте спускові механізми, які могли б вплинути на ваші почуття. Тоді ви можете бути в змозі передбачити вашу реакцію, пом'якшити її або навіть змінити. Пам'ятайте: легше змінити своє сприйняття, ставлення та поведінку, ніж змусити кого-небудь стати іншою людиною.

6. Вони беруть паузу і роблять глибокий вдих.

Існують деякі речі, які дратують вас постійно. Може бути, це колега, який регулярно зриває терміни, або хлопець, який видає дурні жарти. Розберіться в тому, що вас дратує і хто тисне на ваші кнопки. Таким чином, ви зможете підготуватися до цього.

Якщо ви зможете взяти паузу і взяти контроль над бурхливим адреналіном, а потім звернутися до інтелектуальної частини вашого мозку, ви зможете краще провести переговори і обгрунтувати свої судження. Глибокий вдих і один великий крок назад можуть допомогти вам заспокоїтися і захистять вас від надмірного збудження, тим самим дозволяючи приступити до справи з більш ясним розумом і відкритим серцем.

7. Вони озвучують свої потреби.

Якщо деякі люди постійно вас зачіпають, спокійно дайте їм зрозуміти, що їх манера поведінки і стиль спілкування є для вас проблемою. Уникайте обвинувальних фраз, спробуйте замість них використовувати формулу:

«Коли ви ..., то я відчуваю ...».

Наприклад: «Коли ви перебиває мене під час наради, то я відчуваю, що ви не цінуєте мою роботу». Потім візьміть паузу і дочекайтеся відповіді.

Можливо, ви виявите, що інша людина не зрозуміла, що ваш виступ ще не закінчено або ваш колега був такий схвильований своєю ідеєю, що виплеснув її в пориві збудження.

8. Вони тримають дистанцію.

Якщо всі інші прийоми не допомагають, розумні люди створюють дистанцію між собою і тим, що їм не подобається. Вибачитеся за себе і йдіть власним шляхом. Якщо це відбувається на роботі, перейдіть в іншу кімнату або сядьте на іншому кінці столу переговорів. Перебуваючи на віддалі і маючи перспективу, ви можете бути в змозі повернутися до обговорення і взаємодіяти з тими людьми, які вам подобаються і не турбуватися з приводу тих, хто не подобається.

Звичайно, все було б простіше, якби ми могли розпрощатися з людьми, які нам не подобаються. На жаль, всі ми знаємо, що в житті так не буває.

P.S. І пам'ятайте, всього лише змінюючи свою потребу - ми разом змінюємо світ!