Відвідали поранених бійців у госпіталі Міністерства оборони України.

По душевному теплим, і незважаючи на примхи київської погоди, сонячним та привітним, став день першого квітня для невеликої групи волонтерів Гадяцької Народної Ради.

ГНР надала допомогу в вирішенні питань протезування В.Доносу, відвідали поранених бійців у Центральному госпіталі Міністерства оборони України. Обійшли палати хірургічного, гнійного та судинного відділень, мали зустрічі з воїнами, подарували їм березовий сік від гадяцької громади, вироби учнів та майстрів Опішнянського колегіуму мистецтв, паперових янголів – охоронців, продукти харчування.

І хай не всі могли поставити свій підпис на прапорі для учнів Гадяцької гімназії імені Олени Пчілки, але щасливі і радісні, скрізь біль і душевну напругу, вони відчули тепло і увагу привезену їм з Гадяча. Не всі бажають щоб їх фото були доступні всім, вони чекають моменту коли знову зможуть зайняти своє місце в строю.

- Я бачив в житті багато, але побачивши дружбу, увагу, тепло і щирість яку дарують волонтери госпіталя пораненим бійцям – таке не забудеться. А як вони, волонтери, медперсонал, лікарі зустріли Доноса В. Сьогодні він був одним серед нас, його дружина Ярослава вже раніше була «зарахована» до штату волонтерів.

Кожен крок супроводжувався радісними, якщо їх так можна назвати, зустрічами. Для нас стала несподіваною, обличчя в обличчя, зустріч з волонтером «Шаман», який надавав допомогу майданівцям а в період перебування в госпіталі нашого земляка, приділяв йому всебічну увагу і допомогу.

А зверніть увагу на стоянку «мерседесів»! В Києві автомобілі, яких не бачить Захід, а Схід заставляє нас пересідати на інші. Коли ти, Україна, станеш розумніша!

Я відвідав свого племінника Тараса (Тарік), який після численних поранень, операцій має надію повернення на передову. Йому телевізійники одного з центральних каналів вже подарували військову форму і берци, взамін втраченої.

Госпіталь – як великий мурашник, люди приходять і йдуть нові, я побачив в роботі справи нашої молоді і старих, досвідчених людей – з такими Україна подолає всі труднощі, це тішить.

Сьогодні читаю, чую багато думок, вони різні і протилежні, а чому б не запитати СЕБЕ, що Я зробив для вирішення багатьох питань, які поставило сьогодення. Україна – нездоланна, Україна вистоїть! Слава Україні!